Реконструктивна | Повторна Лабіопластика | LASER

“У моїй практиці є багато випадків, коли до мене звертаються пацієнтки із незадовільним естетичним та фізіологічним результатом операцій, проведених раніше в інших медустановах. Чим більше зараз проводиться операцій – лабіопластик, тим більше і частота їх ускладнень, особливо якщо хірург новачок або використовує неефективні методики та обладнання! Такі операції повинні виконуватися акуратно, з урахуванням довжини малих статевих губ та оцінкою тканин капюшона клітора, передопераційною розміткою, уникаючи при цьому надмірної резекції і звичайно ж потрібно використовувати найкраще у світі преміальне лазерне обладнання – лазерний скальпель, який пройшов усі клінічні дослідження. Тільки таке обладнання я використовую у своїй роботі!

До мене на прийом часто звертаються жінки з:

• Повною або частковою втратою однієї або двох малих статевих губ
• Асиметрією малих статевих губ і капюшона клітора
• Надмірною залишковою тканиною над кліторальним капішоном, який створює ілюзію “маленького пеніса”
• Хірургічними травмами клітора
• Надмірному оголенні головки клітора, при якому спостерігається гіперчутливість, через що боляче при статевому акті або носити білизну
• Вираженими грубими рубцями, які здавлюють і болять
• Свищами, особливо після клиноподібної лабіопластики
• Розходженням швів та в подальшому неправильним зрощенням тканин
• З нерівною формою краю малих статевих губ, що нагадує “драконів хвіст” або “макарони”, бо використовується “задушливий” шов!

Надмірна резекція малих статевих губ – найбільш серйозне ускладнення при таких операціях! При надмірній резекції, скорочення країв малих статевих губ веде до практично повної їх відсутності в пізньому післяопераційному періоді.

Це призводить не тільки до психологічного дискомфорту пацієнтки, але й до серйозних порушень бар’єрної функції малих статевих губ і, як наслідок цього, розвитку хронічних уретритів, вагінітів та інших запальних ускладнень, що важко піддаються лікуванню. У данному випадку, реконструктивна (відновлююча) операція – єдиний можливий спосіб виправити ситуацію!

Нездатність ефективно хірургічно зменшити надмірну тканину гіпертрофованого капюшона клітора та надлишкових тканин внутрішнього листка капюшона клітора під час проведення операції пластики малих статевих губ або самостійно, на жаль, може призвести до непропорційних розмірів капюшона клітора до малих статевих губ, що в свою чергу може створити вигляд маленького статевого члена у жінки, викликаючи дуже великий психологічний дискомфорт!

Найчастіше, єдиним методом корекції таких станів є складна реконструктивна операція для відновлення об’єму та функції малих статевих губ, капюшона клітора та задньої спайки статевих губ.”

Примітка! Найчастіше після хірургічної клиноподібної або інших видів резекцій малих статевих губ, спостерігається більша кількість ускладнень, ніж при лазерній лабіопластиці! За даними досліджень “Пластична хірургія та косметологія” 2010; 2: 209-214” – 12,5% ускладнень спостерігалося при хірургічних видах резекції малих статевих губ. Найбільш частими зустрічаються ускладнення після хірургічної резекції, є свищі і розходження країв рани.

Рубці в результаті хірургічної класичної корекції малих статевих губ, як правило, більш помітні!

А ось частота ускладнень після лазерної корекції малих статевих становить менше 1.0 % !

У наших пацієнток не спостерігається порушень чутливості малих статевих губ в результаті лазерної інтимної пластики, а також формування грубих рубців по краях статевих губ. Вважається, що лазерна лабіопластика є операцією вибору і краща, оскільки має менший відсоток ускладнень і кращий естетичний результат!

ПЕРЕВАГИ

• Лазерний промінь акуратно та рівно видаляє зайву тканину
• Одночасно відбувається зупинка кровотечі шляхом запаювання судин лазером, тому операція вважається безкровною
• Виключається формування рубців та шрамів за рахунок характеристики дії лазера

ВАЖЛИВІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ТА АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВИХ ГУБ

Малі статеві губи і капюшон клітору, являються еротичним стимулятором, допомагають забезпечувати статеве збудження. З одного боку, зовнішні статеві органи служать захистом внутрішніх статевих органів, а з другого боку – забезпечують проникнення статевого члена у вагіну. Під час статевого акту зовнішні статеві органи жінки функціонально поєднуються з вагіною, підтримують та посилюють статеве збудження та оргазм.
Малі та великі статеві губи прикривають вхід у вагіну, служать певною мірою захисною перешкодою від проникнення у внутрішні статеві органи хвороботворних мікроорганізмів, а також підтримують температурний режим.
Шкіра великих статевих губ містить потові та сальні залози, добре розвинена підшкірна клітковина сприяє змиканню входу у вагіну.

Тканина медіальної поверхні великих статевих губ, ближче до серединної лінії, тонка і за кольором та вологістю нагадує слизову оболонку малих статевих губ, у своїй передній частині утворюють крайню плоть, яка обумовлює захист головки клітора. Одна з функцій малих статевих губ – спрямовувати струмінь сечі з уретри від статевих органів. Багате кровопостачання та наявність великої кількості нервових закінчень роблять малі статеві губи дуже чутливими до болю та специфічних сексуальних відчуттів, що дозволяє віднести їх до ерогенних зон. Під час статевого збудження відбувається значний приплив крові до статевих губ, особливо малих, внаслідок чого вони збільшуються у розмірах, іноді у 2–3 рази. Одночасно посилюється секреція розташованих у тому товщі залоз, зокрема бартолінових, зволожуючи (лубрикація) вагіни і цим забезпечується сексуальна функція.

Поверхня малих статевих губ суттєво відрізняється за кольором та текстурою від навколишніх ділянок шкіри, вона відноситься до тих же слизових оболонок, що і губи (обличчя), поверхня яких також відрізняється від поверхні шкіри обличчя. У незбудженому стані малі статеві губи можуть змінюватись за кольором від рожевих до темно-рожевих, темно-бордових або пурпурових. При наближенні оргазму їх колір може змінитися на темно-червоний чи колір темного вина. Іноді малі статеві губи мають вигляд гострої складки, іноді вони подовжені та хвилеподібні.

У деяких жінок малі статеві губи більші по довжині за великі статеві губи і при вертикальному положенні видно, що вони виступають за межі великих. Малі статеві губи, як правило, збільшуються в розмірах після початку регулярного статевого життя, причому не стільки через механічну дію при фрикціях, скільки внаслідок дії андрогенів, рівень яких у цей період зазвичай підвищується. Аналогічна ситуація спостерігається після пологів, коли збільшення статевих губ може статися внаслідок загальної гормональної перебудови організму жінки. З віком шкіра малих статевих губ старіє, зморщується і змінює свій колір в більш темний.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ВЖЕ ПІЗНО І ВИ ОТРИМАЛИ НЕБАЖАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ОПЕРАЦІЇ?

Реконструктивна лабіопластика та реконструкція капюшона клітора дуже індивідуальні і в кожному окремому випадку не можна узагальнювати ситуацію у кількох пацієнтів і тим більше порівнювати їх. Цю різницю видно на фото (відео). З цієї причини важливою є офлайн консультація, огляд та спілкування з Ганущаком Андрієм Васильовичем, провідним інтимним пластичним хірургом!

Одна з функцій малих статевих губ – захист передвір’я вагіни від впливу факторів довкілля та інфікування. Тому відсутність або повна втрата малих статевих губ призводить не тільки до тяжкої закомплексованості, а й до супутніх захворювань – хронічний уретрит, вульвовагініт тощо.

Неприкрите передвір’я вагіни малими статевими губами, найчастіше призводить до хронічного вагінального дисбіозу.

Наприклад, у жінок, що народжували, особливо якщо пологи супроводжувалися розривами або епізіотомією, ситуація погіршується за рахунок неприкритого передвір’я вагіни. У таких випадках відбувається інфікування вагіни мікробною флорою з навколишнього середовища – клебсієлами, кишковою паличкою, анаеробами та ін.

У нормі при нормальному прикритті присінка, глікоген вагіни, що утворюється під впливом естрогенів, розщеплюється на молочну кислоту та перекис водню. При безпосередньому впливі цих речовин гине близько 90% патогенної мікрофлори, причому перекис водню знищує більшу частину анаеробних бактерій.

На додаток до цього, близько 70% мікроорганізмів гине від дії цервікального слизу. За відсутності бар’єру ці чинники захисту стають менш ефективними чи зникають. У зв’язку з цим при порушенні бар’єрної функції малих статевих губ, необхідність реконструктивної операції в ранні терміни і за медичними показаннями стає очевидною.

ПОКАЗАННЯ ДО РЕКОНСТРУКТИВНОЇ ОПЕРАЦІЇ МАЛИХ СТАТЕВИХ ГУБ І КАПЮШОНУ КЛІТОРА

Показання до операції реконструкції малих статевих губ можна поділити на: Естетичні та Медичні

До естетичних показань відносять незадоволеність зовнішнім виглядом малих статевих губ, їх візуальна відсутність або виражена асиметрія “при односторонній відсутності малої статевої губи”, що часто призводить до важкої закомплексованості – психологічні показання.

Медичні показання з’являються тоді, коли переважають проблеми медичного характеру – хронічні запальні захворювання геніталій, дисбіоз, сухість піхви, хронічні уретрити, що важко піддаються лікуванню, іноді аж до пролабування та оголеності зовнішнього отвору уретри при постійному терті нижньою білизною.

Для проведення реконструкції малих статевих губ часто спостерігається поєднання естетичних та медичних показань.

Методи хірургічної корекції – реконструкція малих статевих губ за їх відсутності – дуже складне завдання інтимної пластичної хірургії!

Складність полягає у самій хірургічній корекції відсутніх статевих губ при обмеженому обсязі місцевих тканин, а й у психологічних моментах, які супроводжують такі стани, оскільки очікування “ідеального” результату операції не завжди може бути виправданим.

Вибір методу реконструктивної операції визначається завжди тільки індивідуально і залежить від характеру анатомічної зони деформації: передня, середня, задня третина або всіх відділів малих статевих губ і станом тканин капюшона клітора.

Незважаючи на це, в більшості випадків реконструйовані малі статеві губи після реконструктивної лазерної лабіопластики можуть бути і естетично, і функціонально прийнятними. З урахуванням того, що за відсутності малих статевих губ, як правило, збережений капюшон клітора, утворений латеральними “верхніми” ніжками малих статевих губ з достатнім запасом тканин особливо, якщо спочатку у пацієнтки була гіпертрофія статевих губ або додаткові складки шкіри, що йдуть від передньої комісури до середньої третини малої статевої губи, реконструкцію можна виконати саме за допомогою цих тканин.

При неможливості одномоментної реконструкції малих статевих губ (малий запас тканин), пластику потрібно виконувати в кілька етапів!

Нестача передньої та іноді середньої третини малої статевої губи в деяких випадках заміщується клаптем із задньої третини малої статевої губи, який піднімається над основою, розгортається проти годинникової стрілки та вшивається в ділянку дефекту.

Після реконструкції зовнішній вигляд малих статевих губ цілком задовольняє пацієнток, у всіх значно зменшуються або повністю зникають симптоми запальних явищ, пов’язаних із тривалою відсутністю бар’єрної функції малих статевих губ.

Незважаючи на те, що малі статеві губи, що реконструюються, можуть дещо відрізнятися за формою і розмірами від тих, що були спочатку (часткова або повна відсутність малих статевих губ) і пов’язаний з цією відсутністю психологічний дискомфорт, після операції дозволяють пацієнткам належним чином оцінити результати операцій!

МОЇ ПАЦІЄНТКИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ ВІДЗНАЧАЮТЬ!

Що хірургічна естетична реконструкція малих статевих губ і капюшона клітора позбавила їх від комплексів, почуття неповноцінності, фізичного та психологічного дискомфорту, покращилася якість інтимного життя!

Відсутність малих статевих губ часто є ускладненням естетичних оперативних втручань. Реконструкція малих статевих губ і капюшона клітора дозволяє здебільшого отримати хороші естетичні та функціональні результати!

При проведенні цієї операції для досягнення найкращих результатів додатково може виконуватись:

• Лазерне VLR фракційне відновлення вульви при рубцевій деформації, дряблості та втраті тургору тканин вульви
• Лазерне VLR фракційне зменшення зони отвору вагіни при зіянні
• Освітлення (відбілювання) анальної зони, великих статевих губ
• Ліпофілінг статевих губ
• Введення філерів гіалуронової кислоти

ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА І ОБСТЕЖЕННЯ

Передопераційна підготовка на передопераційному етапі включає повне клініко-лабораторне обстеження (загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, визначення цукру крові, коагулограма, ВІЛ, Сифіліс, Гепатит В, Гепатит C, дослідження мазків мікрофлори вагіни з метою визначення ІПСШ, УЗД органів малого тазу. Щоб мінімізувати ускладнення в післяопераційний період необхідно провести лікування виявлених запальних процесів.

Щоб мінімізувати ускладнення в післяопераційний період необхідно провести лікування виявлених запальних процесів. Всі гінекологічні пластичні операції, що виконуються в європейській і світовій практиці, потребують призначення профілактичної антибактеріальної терапії на час загоєння рани, що в середньому становить 7-10 днів (кожна рана тієї чи іншої ділянки тіла має свої особливості, наприклад: при операціях на вульві ми враховуємо те, що присутнє потрапляння сечі з бактеріальною мікрофлорою сечовивідних шляхів, вагінальних виділень, відповідно та “матеріал стільця” і бактерії з ануса. В нормі ці бактерії загрозу не представляють але при наявності раневої поверхні, можуть її інфікувати і ускладнити процес загоєння і відповідно вплинути на результат операції).

Перед операцією також необхідно повністю прибрати волосся в області інтимної зони.

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД І РЕАБІЛІТАЦІЯ

Ця операція відноситься до операцій «одного дня», пацієнт може йти додому після операції того ж дня. Після корекції необхідно дотримуватися переліку наступних правил:

• Витримати домашній ліжковий режим потрібно – мінімум 7, а максимум 10 днів. А при проведенні операцій при 3-й ступені (високій ступені) реконструкції, ліжковий режим може бути і до 2-х тижнів. Це тому, що післяопераційну ділянку потрібно знерухомити максимально на час первинного зростання країв рани! Індивідуально кожній пацієнтці на консультації я говорю про цей період
• Не сидіти на післяопераційній ділянці 14 днів (особливо закинувши ногу на ногу), і перші 7 днів слід зводити до мінімуму перебування у стоячому положенні
• Не носити тісний, обтягуючий одяг, який може травмувати прооперовану область
• Виключити фізичну активність на 3-4 тижні
• Виключити прийом гарячих ванн, відвідування саун, басейнів на весь період загоєння (до 30 днів)
• Ретельно дотримуватись інтимної гігієни та обробляти зовнішні статеві органи антисептичними розчинами, призначені лікарем
• Виключити статеве життя до 6 тижнів, якщо лікар не встановить інші індивідуальні терміни

Перші результати операції будуть помітні вже через 6 тижнів, коли зійде набряк тканин, а остаточний вигляд статеві органи набудуть за кілька місяців.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

• Вагітність та період грудного вигодовування
• Гострі запальні процеси в області вульви або сечостатевої системи
• Онкологічні захворювання або передракові стани шкіри
• Активний запальний процес у зоні впливу – вірусні, бактеріальні або грибкові інфекції (наприклад, гострий або хронічний вагініт, цистит, герпес, кандидоз тощо) 
• Захворювання крові, порушення згортання
• Цукровий діабет у стадії декомпенсації
• Аутоімунні захворювання (в активній фазі)
• Епілепсія, психічні розлади
• Прийом фотосенсибілізуючих препаратів
• Схильність до формування келоїдів
• Нещодавні косметичні процедури або операції в зоні впливу (менше ніж 4 тижні)

LEARN MORE: МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯ РЕКОНСТРУКТИВНОЇ ЛАБІОПЛАСТИКИ

Реконструктивна (повторна) лабіопластика — це складне мікрохірургічне втручання, яке виконується на вже змінених або деформованих тканинах після попередньої операції. Як і будь-яке хірургічне лікування, воно має потенційні ризики, що умовно поділяються на ранні та пізні післяопераційні ускладнення.

1. Ранні ускладнення

Виникають у перші дні або тижні після операції:

• Гематома (накопичення крові в зоні втручання)

• Розходження країв рани

• Порушення мікроциркуляції в ділянці шкірних клаптів

• Крайовий некроз (омертвіння окремих зон тканини)

• Інфікування або нагноєння післяопераційної рани

Ці ускладнення трапляються вкрай рідко, завдяки застосуванню лазерних технологій, дотриманню суворих правил асептики й антисептики, а також комплексному післяопераційному супроводу.

2. Пізні ускладнення

Можуть проявитися через кілька тижнів або місяців:

• Залишкова деформація або асиметрія

• Гіпертрофічні або втягнуті рубці

• Порушення чутливості: оніміння, гіперчутливість або зниження чутливості в зоні малих статевих губ чи капюшону клітора

У більшості випадків порушення чутливості є тимчасовими — чутливість поступово відновлюється протягом першого місяця, що пов’язано з природною регенерацією дрібних нервових закінчень.

Як ми мінімізуємо ризики?

У клініці використовується поетапний підхід до безпеки пацієнтки:

• Проведення операції в умовах абсолютної стерильності

• Використання лазерних методик, які скорочують обсяг крововтрати та травматизацію тканин

• Індивідуально підібрана антибактеріальна та протизапальна терапія

• Регулярні перев’язки і контрольне спостереження хірурга

• Програма персоналізованої реабілітації, яка включає місцеву терапію, доглядові засоби та консультації

Реконструктивна лабіопластика та пластика капюшону клітора — це можливість виправити помилки попереднього втручання, повернути комфорт, впевненість і відчуття естетичної гармонії. Ми робимо усе можливе, щоб забезпечити безпеку, високу якість результату та відновлення функції.

Пам’ятайте: Якщо у вас виникли питання або вас турбують наслідки попередньої операції — запишіться на консультацію. Ви отримаєте повну діагностику, прогноз і професійне рішення саме для вашого випадку.